Основні принципи протипожежного захисту

Пожежна небезпека – це сукупність факторів, що впливають на виникнення і поширення пожежі, а отже, і на безпеку життя людей. 

Небезпека вибуху може виникнути в будь-якому місці, де є можливість утворення вибухонебезпечної суміші шляхом розсіювання в повітрі горючих газів, парів легкозаймистих рідин або пилу легкозаймистих твердих тіл. Якщо концентрація горючої речовини в повітрі досить висока, суміш може швидко згоріти, тобто вибухнути під дією агента, що ініціює займання.  

Пожежа або вибух може виникнути, коли наступні елементи збігаються в часі та просторі:

● легкозаймистий матеріал,  

● окислювач,  

● джерело займання.  

Нас, перш за все, цікавлять пожежі та вибухи, які можуть виникнути на робочому місці через використання там у великих кількостях вогненебезпечних матеріалів. Горючі матеріали, які будуть розглядатися як пожежонебезпечні:  

● легкозаймисті гази, такі як ацетилен, метан, етан, водень, пропан-бутан, аміак, природний газ, міський газ, генераторний газ тощо,  

● рідини, пари яких з повітрям утворюють легкозаймисті та вибухонебезпечні суміші, такі як: рідкі вуглеводні, спирти, розчинники (ацетон, бензин тощо) з температурою спалаху нижче 55 °C,  

● тверді речовини, які при контакті з водою або парою виділяють легкозаймисті гази, самозаймаючись у повітрі вибухові та піротехнічні речовини, легкозаймистий пил.  

Окислювачі – кисень повітря, кисень в перекисних сполуках, сполуки, що містять багаті киснем групи (нітрати, нітрити, нітро, хлорати та інші), галогени (фтор, хлор, бром), сірка. 

Джерела займання – наприклад, електричні, механічні, електростатичні іскри, гарячі поверхні, зварювальні іскри, електрична дуга, відкритий вогонь.  

Загальні методи попередження пожеж і вибухів  

Оскільки пожежа виникає з приводу наявності горючого матеріалу, окислювача та джерела займання – усування одного з них виключить його утворення.  

Усування легкозаймистих матеріалів із небезпечної зони. 

Випадки, коли необхідно видалити легкозаймисту речовину:  

● знепилювання приміщень з небезпекою вибуху пилу (завихрення осілого пилу товщиною 1 мм може наповнити приміщення вибухонебезпечною сумішшю),  

● усування відходів, особливо відходів, які мають здатність самонагріватися (наприклад, масляна тканина для чищення  

● усування трави, листя тощо, які розташовані близько ємностей з горючими газами та легкозаймистими рідинами,  

● очищення від залишків легкозаймистих речовин апаратів і трубопроводів, що підлягають ремонту із застосуванням зварюванням,  

● провітрювання вибухонебезпечних приміщень (зниження концентрації легкозаймистих газоподібних речовин нижче нижньої межі вибухонебезпечності).  

Способи запобігання пожежі та вибуху включають:  

● усування легкозаймистих елементів із небезпечної зони;  

● усування із зони небезпеки джерел займання, які можуть спричинити пожежу, тобто: зведення до мінімуму використання відкритого вогню під час технологічних процесів (промислові печі, зварювання); виключення можливості опалювання і нагрівання поверхні апаратів і механічних електричних пристроїв;  

● запобігання надмірного фотохімічного та фототермічного випромінювання внаслідок світлового та теплового випромінювання;  

● запобігання утворенню механічних іскор (внаслідок тертя, ударів або шліфування предметів) та електричних іскор (виходять від електричних проводів і приладів);  

● запобігання виникненню на робочих місцях статичної електрики в результаті електростатичного розряду різних матеріалів;  

● усування окислювача шляхом: використання захисної атмосфери – використовується у потенційно вибухонебезпечних приміщеннях; флегматизація матеріалів – полягає в розведенні небезпечних речовин іншими сполуками зі стабільною хімічною структурою, які перебирають частину тепла реакції розкладання і підвищують безпеку (застосовується для рідин, газів і твердих тіл).